Украина, г.Харьков, пр.Ленина 60

Інформація для вкладників про систему гарантування вкладів фізичних осіб

У 1998 році Президентом України був прийнятий Указ “Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб вкладників комерційних банків”, яким було затверджене Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів.

Подальша організація роботи по створенню системи гарантування вкладів фізичних осіб у банках здійснювалась на підставі спільної постанови Кабінету міністрів України та Національного банку України від 21 січня 1999 року № 70 “Питання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

20 вересня Верховна Рада України прийняла Закон України “Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб”, який набув чинності 24 жовтня 2001 року

Фонд є державною, спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Веб-сторінка фонду: www.fg.gov.ua

Основною ціллю діяльності Фонду в Україні є захист прав та інтересів фізичних осіб вкладників банків.

В Україні учасниками Фонду є банки, крім ВАТ “Державний ощадний банк України”, які мають банківську ліцензію на право здійснювати банківську діяльність та свідоцтво учасника фонду.

Фонд гарантує вклади громадян, які розміщені у банках учасниках Фонду в національній та іноземній валюті, включаючи відсотки, в розмірі вкладів, але не більше 150 000 гривень по вкладах у кожному банку, на день настання недоступності вкладів. Вклади до 1 гривні не відшкодовуються.

У разі порушення банком учасником Фонду вимог Закону України “Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” банк переводиться до категорії тимчасового учасника Фонду

Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб у банку, переведеному до категорії тимчасового учасника Фонду, якщо ці вклади були залучені ним з дати отримання повідомлення про переведення його до категорії тимчасового учасника Фонду.

Після переведення до категорії тимчасового учасника банк зобов’язаний попереджати у письмовій формі фізичних осіб при укладенні з ними нових угод на залучення вкладів, про те що Фонд не гарантує відшкодування за цими вкладами.

Двічі на рік Фонд публікує в офіційних засобах масової інформації реєстр банків-учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Iнформацiя для вкладникiв стосовно виплат гарантованих сум вiдшкодування за рахунок коштiв Фонду

Вкладники набувають право на одержання гарантованої суми вiдшкодування коштiв за вкладами за рахунок коштiв Фонду з дня настання недоступностi вкладiв, тобто з дня призначення лiквiдатора банку.

Вкладники мають право звернутися для отримання гарантованої суми вiдшкодування протягом трьох рокiв з дня настання недоступностi вкладiв.

Фонд гарантує кожному вкладнику зазначених банкiв вiдшкодування коштiв за вкладами, включаючи вiдсотки, в розмiрi залишку вкладу на день настання недоступностi вкладiв, але не бiльше 150 000 грн.

У разi розмiщення вкладником в одному банку кiлькох вкладiв Фонд гарантує вiдшкодування коштiв у розмiрi загальної суми вкладiв, але не бiльше 150 000 грн.

Iнформацiя щодо залишкiв коштiв на вкладних рахунках надається Фонду лiквiдаторами банкiв.

Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб не проводить iндексацiю вкладiв, що були вiдкритi до 01.09.1996 року.

З питань уточнення суми залишку на рахунку, iндексацiї вкладiв та вiдшкодування за акцiями слiд звертатися до лiквiдатора банку.

Виплата гарантованих сум за рахунок коштiв Фонду здiйснюється в нацiональнiй валютi України на територiї України.

Вклади в iноземнiй валютi вiдшкодовуються тiльки в нацiональнiй валютi за курсом Нацiонального банку України на день настання недоступностi вкладiв.

Власником рахунку є особа, на iм'я якої вiдкрито рахунок.

Для отримання гарантованої суми вiдшкодування до ФГВФО слiд подати такi документи:

1. заяву на виплату коштiв;
2. копiю паспорта (у випадку змiни реквiзитiв паспорту, необхiдно надiслати довiдку паспортної служби органiв внутрiшнiх справ);
3. копiю довiдки органу державної податкової служби про присвоєння iдентифiкацiйного номера.

Особа, яка через свої релiгiйнi або iншi переконання вiдмовилася вiд отримання iдентифiкацiйного номера та офiцiйно повiдомила про це вiдповiднi державнi органи i в паспортi якої зроблено вiдмiтку про право здiйснювати будь-якi платежi без iдентифiкацiйного номера, надає копiю сторiнки паспорта з такою вiдмiткою.

Вiдшкодування можуть сплачуватись iншим особам згiдно з чинним законодавством України ( за довiренiстю, заповiтом тощо). У цьому випадку довiрена особа (спадкоємець) повинна подати такi документи:

1. заяву вiд свого iменi на виплату коштiв iз зазначенням реквiзитiв власника рахунку;
2. нотарiально посвiдчену копiю (або оригiнал) доручення на отримання коштiв (свiдоцтва про право на спадщину);
3. копiю свого паспорта;
4. копiю своєї довiдки органу державної податкової служби про присвоєння iдентифiкацiйного номеру.

Вiдшкодування за вкладами, вiдкритими на iм'я неповнолiтнього здiйснюється батькам або опiкунам.

Для отримання вiдшкодування за вкладом, вiдкритим на iм'я дитини подаються такi документи:

1. заява вiд iменi заявника на виплату коштiв iз зазначенням реквiзитiв власника рахунку;
2. копiя свiдоцтва про народження дитини;
3. копiї паспорта батькiв (опiкунiв);
4. копiя довiдки органу державної податкової служби про присвоєння iдентифiкацiйного номера батькiв (опiкунiв).
5. документ, що свiдчить про те, що заявник на цей час є опiкуном неповнолiтнього (тiльки для опiкунiв).

Вкладники - нерезиденти для отримання коштiв повиннi вказати свою тимчасову адресу на територiї України або надати нотарiально засвiдчену довiренiсть особi, що проживає на Українi.

Якщо документ (доручення, право на спадщину) виданий на територiї iноземної держави, вiн повинен бути нотарiально посвiдчений за мiсцем видачi, перекладений української мовою та легалiзований в консульськiй установi України, якщо мiжнародними договорами не передбачено iнше. Зазначенi документи можуть бути також засвiдченi в посольствi вiдповiдної держави в Українi та легалiзованi в МЗС України.

Не потрiбна легалiзацiя документiв, якi були виданi в Республiцi Албанiя, Народно-демократичнiй Республiцi Алжир, Республiцi Болгарiя, Соцiалiстичнiй Республiцi В'єтнам, Корейськiй народно-демократичнiй Республiцi, Республiцi Куба, Монголiї, республiцi Польща, Румунiї, Словацькiй Республiцi, Угорськiй Республiцi; країнах, що утворилися на територiї колишньої СФРЮ; Чеськiй Республiцi, Латвiйськiй Республiцi, Литовськiй Республiцi, Естонськiй Республiцi, Росiйськiй Федерацiї, Республiцi Вiрменiя, Республiцi Бiлорусь, Республiцi Грузiя, Республiцi Молдова, Республiцi Казахстан, Республiцi Киргизстан, Республiцi Таджикистан, Туркменiстанi, Республiцi Узбекистан, Республiцi Азербайджан.